Середа, 20.09.2017, 07:02
Вітаю Вас Гість | RSS

Яготинський історичний музей

Каталог статей

Головна » Статті » Мої статті

Мандруючи електричками. Частина 2. Яготин

Мандруючи електричками. Частина 2. Яготин

image+map+-+%25D0%25BA%25D0%25BE%25D0%25BF%25D0%25B8%25D1%258F.pngСплативши в касу Дарницького вокзалу 9 грн.05 коп, о 07.46 ранку вирушаємо з Києва до Яготина.

Назад у Київ плануємо повертатися теж електричкою о 16.07.

Територія навколо Яготина у 17 столітті називалась "яготинські вільні степи".

Початок. Мандруючи електричками. Частина 1. Ніжин

************************

Місто розташоване понад річкою Супій.

З вокзалу їдемо маршруткою у центр - на вулицю Незалежності. 

За легендою Кирило Розумовський, останній гетьман України,  у кінці 18 століття перевіз усе  майно зі свого палацу у Києві до Яготина, довідавшись про намір там розмістити російське військо. Він заклав палац, а син його Олексій Розумовський - чудовий сад і озера.

        P7120915.JPG

У Яготині мені сподобались в першу чергу люди, прості жителі міста, які підказали, де зійти з маршрутки, щоб потрапити до картинної галереї, яка розташована у будинку, що залишився від знищеного революцією та часом маєтку Розумовських.

P7120894.JPG 

Сподобалась простота у спілкуванні екскурсоводів краєзнавчого музею, які з теплом згадують засновника музею О.С.Непорожнього.

P7120926.JPG

Любов до своєї справи відчутна у тактовних пропозиціях допомогти розібратися з експозиціями і в різнобарв'ї квітів біля музею.

   P7120931.JPG

У флігелі, де у 1843-1844 р.р. зупинявся Т.Г. Шевченко, екскурсовод запрошує проглянути експонати, незважаючи на обідній час.

P7120896.JPG

Маєток отримала в придане внучка Кирила Розумовського Варвара Репніна, виходячи заміж за генерал-губернатора Малоросії Репніна-Волконського, рідного брата декабриста Волконського. Ії дочці, теж Варварі, Шевченко присвятив поему "Тризна" під час візиту до Яготина у 1843 році.   

P7120900.JPG

   На память 9-го Ноября 1843 года княжне Варваре Николаевне Репниной


ПОСВЯЩЕНИЕ

Душе с прекрасным назначеньем
Должно любить, терпеть, страдать,
И дар господний, вдохновенье,
Должно слезами поливать.
Для вас понятно это слово!..
Для вас я радостно сложил
Свои житейские оковы,
Священнодействовал я снова
И слезы в звуки перелил.
Ваш добрый ангел осенил
Меня бессмертными крилами
И тихостройньши речами
Мечты о рае пробудил.

Яготин 11 ноября 1843 

P7120897.JPG

Розповідають картини  музею про великий інтерес поміщиків до творчості Шевченка, про захоплення Варвари Репніної Тарасом Шевченком, а Шевченка - дружиною поміщика Закревського, портрет якої він малював на замовлення. 

P7120902.JPG

За склом цікава стаття 1914 року. В ній розповідається про те, що Шевченко ніколи не приїздив у маєток на підпитку.  

P7120906.JPG

Але коли потрапляв до рук хлібосольних господарів поміщиків, які навіть заснували товариство "Мочемордія", часто втрачав контроль, так що кілька днів не з'являвся у флігелі, соромлячись Варвари Репніної.

  P7120899.JPG

Відсипався та приходив до тями у селянських хатах, а ліжко у флігелі залишалось не розстеленим.  

P7120904.JPG

Цікавим виглядає чайник з надписом "Яготинское попечительство народной трезвости".

   P7120922.JPG

Збереглись стільці 19 століття з маєтку Репніних.   

P7120907.JPG

Відкриттям в Яготині для мене стали картини місцевих художників і серед них  полотна М.П.Малинки, 100-річчя якого виповнилось у лютому цього року.

                                                   1 - Автопортрет Миколи Малинки

Його картина "Козацький курінь вечеряє" довго утримує погляд.

P7120909.JPG

Цікава серія портретів гетьманів. А Ви можете назвати імена трьох досить відомих гетьмані, зображених на цих полотнах?

P7120910.JPG

2. ???)))

   P7120911.JPG 

3.???)))

P7120913.JPG

М.П.Малинка - також автор пам'ятнику Т.Г.Шевченку в Яготині.

P7120934.JPG

Одна з його картин присвячена Катерині Білокур, народній художниці України.

 P7120925.JPG

До речі, в картинній галереї Яготина зібрано біля 70 робіт Катерини Білокур. 

 P7120880.JPG

Останній запис у книзі відгуків англійською мовою. Суть його така: Нам приємно вдруге приїхати сюди з Америки, щоб помилуватися роботами Катерини Білокур.

Нам теж приємно вперше відвідати це гостинне, затишне, у запахах трав місто. Поза моєю увагою в цьому матеріалі залишився чудовий парк, красиві озера, скульптура молодого Тараса скульптора Гончара, пам'ятник солдату ВВВ, загиблим у роки ВВВ, пам'ятники Гоголю, декабристам,  картини радянських художників, полотна яких викликають ностальгію, церква кінця 18 століття, яка вже майже відбудована. 

Місто Яготин заслуговує уваги, і воно зовсім недалеко від Києва.

Ми сюди ще приїдемо електричкою іншим разом і радимо всім, хто любить активний відпочинок.

А наша наступна мандрівка буде до Білої Церкви.)))

   image+map+-+%25D0%25BA%25D0%25BE%25D0%25BF%25D0%25B8%25D1%258F.png

      Липень 2013 року

Н.Безсонова, Хай Вей
Категорія: Мої статті | Додав: defaultNick (19.07.2013)
Переглядів: 2831 | Коментарі: 1 | Теги: Мандруючи електричками. Частина 2. | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 1
1  
Доброго дня!

Дякую за розміщення мого матеріалу.
Спасибі гостинному Яготину!)))

У Присвяті до поеми "Тризна" закрались очепятки. Прошу виправити.

Треба написати так:

Ваш добрый ангел осенил
Меня бессмертными крылами
И тихостройными речами
Мечты о рае пробудил.

Перед першим портретом гетьмана зникли позначки:
1.???)))

Дякую.

Щиро,
Наталія Безсонова (Бизова)

Ім`я *:
Email *:
Код *:
Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Пошук
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0