Яготи́н — місто в Україні, на Придніпровській низовині, розташоване над річкою Супоєм, районний центр Київської області. 23 659 мешканців (2001).

Історія

За деякими даними назва походить від хана Яголдая (Яголтин — Яготин).

Яготин заснований у 1552, з 1648–1781 — сотенне містечко Переяславського полку. Від 1654 року в складі Лівобережної України приєднано до Росії. З 1861 — волосне містечко Пирятинського повіту Полтавської губернії, з 1925 — районний центр, з 1957 — місто. Радянську владу вперше встановлено в лютому 1918 року.

В Яготин приїздив Т. Г. Шевченко (липень 1843), з жовтня 1843 по січень 1844 року (з перервами) він жив у маєтку М. Г. Рєпніна-Волконського^[2].

Промисловість

Харчова промисловість (цукровий комбінат науково-виробничого об'єднання «Цукор»,, молочний і хлібний заводи та ін.); заводи: дослідно-механічний, полегшених конструкцій, торфопідприємство. Свого часу були зведені цегельний, маслоробний, хлібний заводи, завод продовольчих товарів, комбікормовий, птахофабрика, елеватор, міжколгоспна будівельна організація, райсільгосптехніка, райсільгоспхімія, комбінат побутового обслуговування^[2]. Техічне училище, 7 загально-освітніх шкіл, спортивна і школа мистецтв; лікарня^[2]. Споруджено будинок культури, 2 кінотеатри, відкрито 5 бібліотек, історичний музей, картинна галерея^[2].

Культура

• Історично-краєзнавчий музей;
• Картинна галерея;
• Музей освіти;
• Районний Будинок Культури.

Персоналії

• У Яготині жила родина М. Рєпніна-Волконського, яку відвідував Т. Шевченко.
• Відомим уродженцем Яготинського району є Андрій Шевченко — український футболіст.
• Родом з Яготина Алексін Микола Миколайович — полковник Армії УНР.
• Кулик Іван Іванович — телеграфіст 4-ї Київської дивізії Армії УНР, Герой Другого Зимового походу
• Малинка Микола Панасович - художник спілки художників України, почесний громадяни міста Яготина.
• Усенко Іван — маляр-портретист.
• Непорожній Петро Степанович — радянський державний діяч.